Головна Новини Метрологія Стандартизація Сертифікація Про нас Анкетування ENG
Керівництво
Історія
Про нас
Структура
підприємства
Профспілка
Сертифікація
Системи менеджменту
Продукції та послуг
Реестр виданих сертифікатів
Оцінка відповідності
Контакти
Стандартизація
Метрологія
Лабораторія харчової продукції та продовольчої сировини
Конкурси
Реформи в Україні




Погода зараз
Відео
Фото
Аудіо
Останні
Архів
Громадська приймальня
Мапа сайту
Поради споживачам
Партнерам
Business card
Запобігання корупції
Публічна інформація
Чи влаштовує вас якість обслуговування на нашому підприємстві в 2016 році?
ТАК

ні
Частково

Остання сторінка

Публічна інформація

Остання новина

Сало їв би, в салі спав би…

Яка ж українська національна кухня без сала? Свіжого і смаженого, солоного, копчен

Останнє фото


Останнє питання

Світлана

добрий день.Чи проводите ви повірку теплового лічильника і скільки це коштує?


І «всьому голова» може бути небезпечним…
Важко уявити собі життя без хліба. Без нього, як каже прадавня приказка, і обіду нема, і весна не красна. Але навіть звичайний батон може чаїти в собі небезпеку, якщо він спечений із «неправильного» борошна та перебуває у неналежних умовах.
Про те, як вибрати смачний і – головне – нешкідливий хліб та якнайдовше зберегти його свіжість і користь, розповіла начальник науково-випробувальної лабораторії харчової продукції та продовольчої сировини ДП «Чернігівстандартметрологія» Наталія Коновець.

Хліб. Вивчаємо перед покупкою
Перед тим, як придбати хлібобулочні вироби у магазині, буханку слід уважно оглянути. Вона повинна мати правильну, рівну форму, без деформацій та тріщин.
На поверхні недопустимі сторонні включення, зокрема, чорний нагар – він містить канцерогени.

Скоринка має бути гарно пропеченою. У чорному хлібі вона темно-коричнева, у пшеничному – золотавого відтінку. Якщо вона надто біла або містить бульбашки, це означає порушення технології приготування тіста.

М’якушка у якісному хлібі при нарізанні не тягнеться за ножем, а при надавлюванні – повертається до первинної форми.

Упаковка продукту містить інформацію про виробника та дату виготовлення буханця.

Хліб, який на заводі обгорнутий поліетиленом, реалізується у магазині не більше 3 діб, без плівки – максимум 24 години.

До речі, перевірку фізико-хімічних показників, як і інші види випробувань, проводить лабораторія харчової продукції та продовольчої сировини ДП «Чернігівстандартметрологія». Лабораторія атестована на відповідність європейському стандарту ДСТУ ISO/IEC 17025:2006, має все необхідне обладнання та кваліфікований персонал.

Як зберегти смакоту вдома
Не варто купувати хлібобулочних виробів більше, ніж потрібно родині. Адже максимальний термін зберігання продукту вдома складає 3 доби.
Бажано, щоб хлібниця була дерев’яною. У пластиковій вироби швидко змінять свій смак.

Будь-яку ємність для зберігання виробів треба періодично провітрювати і мити розчином оцтової кислоти.
Не рекомендується класти хліб у холодильник – там він швидко втратить природну вологу і зачерствіє. Продукт можна заморозити, а перед їжею – розігріти у мікрохвильовій пічці. Але при цьому термін споживання мінімальний, щойно виріб охолоне – він затвердішає.

Буханці чорного і білого хліба при зберіганні краще розділити та зняти з них поліетиленову плівку або хоча б проколоти її у кількох місцях.
Тепла і волога атмосфера, яка утворюється у пакеті, сприяє розвитку небезпечних пліснявих грибків.

Обережно! Пліснява!
Часом до появи плісняви ставляться легковажно. Мовляв, це той самий пеніцилін, чого боятися. А якщо зіпсований шматок хліба зрізати, то й взагалі можна не зважати.
Це помилка, адже грибки проростають по всій товщі буханки!

Пліснява може міститися у зерні та борошні або з’явитися при неправильному зберіганні хліба вдома. Вона являє собою грибницю, схожу на павутиння, із численними розгалуженими «гілками». Розвивається пліснява при температурі віщій за 20 градусів та відносній вологості за 90%.

У процесі життєдіяльності підступний грибок виділяє у повітря вуглець, специфічні ефірні олії та мінеральні речовини. Може стати причиною нападу бронхіальної астми та численних інших недугів.

Найбільш розповсюджена пліснява хлібу: зелена та чорна. Обидві вони шкідливі. Споживати запліснявілі вироби не можна! Треба одразу викинути зіпсовані продукти!

Картопляна хвороба
Інша небезпека, що чатує у звичайному буханці – картопляна хвороба. Вона передається готовому виробу із інфікованого зерна. Бактерії гинуть лише при 130 градусах або ж тривалій (понад 6 годин) обробці при 100 градусах.
Як і пліснява, картопляна хвороба прогресує при високій (37 градусів) температурі у вологому середовищі – і це ще одна причина, чому хліб варто вийняти з пакета при зберіганні.
Уражений хліб має специфічний, дуже неприємний запах. Його м’якушка стає слизькою на дотик, тягнеться довгими «нитками».

Звісно, такий продукт також доведеться відправити на смітник. Після чого рекомендується промити хлібницю розчином оцту для знезараження.

На державному підприємстві «Чернігівстандартметрологія» діє мікробіологічна лабораторія, де є все необхідне для проведення перевірки виробів на наявність плісняви, картопляної хвороби та наявність інших шкідливих речовин.
Запрошуємо до співпраці підприємства-виробники, експортерів зерна та споживачів! Зробимо життя більш безпечним і здоровим разом!

Підготувала прес-служба ДП «Чернігівстандартметрологія»